Внимание! В меню нашего интернет-портала появилась опция «Сетевизор». Если вы нажмете на эту кнопку, сможете смотреть в режиме онлайн программы четырех телеканалов – «NewsOne», «112-ый», «24», «ZIK». Не упускайте эту возможность!


 

Анатомия клеветы

Николай Роженко


Я привычно разместил этот материал под рубрикой «экология», хотя в этом случае, несмотря на то, что речь идет, конечно, о будущем Нижнеднестровского национального природного парка, который сегодня отдан в руки дилетанта (и это еще мягко сказано), – следовало бы употребить словосочетание «экология души».

«Отражения» давно и плодотворно сотрудничают с человеком, которого можно смело назвать «экобиологом» (мой неологизм!) от бога и который был выдворен с должности директора Нижнеднестровского природного парка стараниями браконьеров с депутатскими мандатами в карманах. Атака на Николая Роженко велась с первого дня его работы на этом нелегком, но крайне интересном для него поприще. Велась грубо, нахраписто, с использованием традиционного арсенала клеветников и стукачей (лживые заявления, «сигналы», доносы, оговор, мерзкие слухи), как всегда, закамуфлированного заботой о дикой природе, которую, якобы, злонамеренный директор губил, потакая застройке заповедных берегов, хищническому отлову рыбы, а заодно небрежным ведением хозяйства, результатом чего стали бесконечные пожары в плавнях.

Кампания дискредитации честного и высоко профессионального человека достигла постепенно такого размаха, что вообще непонятно, как он это выдержал, почему не махнул на все рукой, не сбежал отсюда прочь.

К сожалению, немалую роль в гонениях на Роженко сыграл хорошо образованный и широко известный в наших краях эколог Иван Русев, сын которого, кстати, здесь, в природном парке, занимался своеобразным природным туризмом, предоставляя услуги, связанные с рыбной ловлей сотням приезжих. И делалось это далеко не всегда с соблюдением природоохранных норм. Возможно, Иван Русев хотел занять место Роженко. Но судьба сыграла с ним злую шутку. Вскоре он был назначен директором другого природого парка – «Тузловские лиманы», – где столкнулся с непримиримой, воинственной бандой браконьеров, крышуемых областной властью, и, будучи в своих планах и требованиях совершенно правым, до сих пор ведет с этой гопотой почти безнадежную борьбу. И тут мы на его стороне. Просто нельзя забывать о народной мудрости: как аукнется, так порой и откликнется!

А грубо выдворенный из директоров Николай Роженко, продолжал отстаивать свою правоту. И хотя у нас, как говорится, слишком долго запрягают и нет никаких гарантий, что довезут куда надо, ему повезло. Ворох возведленной на него напраслины просто рассыпался под напором неоспоримых фактов, о чем вы сейчас из его уст и узнаете. Мне же хочется спросить: может быть, теперь Минприроды поймет, какого уровня специалиста мы потеряли и наконец восстановит справедливость?

Четвертий директор Нижньодністровського
національного природного парку Микола Роженко:
«Всі звинувачення мене в корупції є наклепами!
Брехнею справедливості не досягають…»

Коли у 2014 р. Мінприроди оголосило мене переможцем конкурсу на посаду директора Нижньодністровського НПП, один з учасників конкурсу, який його програв, Іван Русєв, попередив: «Ну, тепер я тобі не заздрю».

Я подумав, що маються на увазі складнощі, з якими мені доведеться зустрітись під час організації роботи установи, але невдовзі Русєв почав засипати парк негативом, який разом з командою, сам і створював. Рік я тримав оборону. Згодом, не витримав, і на найбільш цинічну брехню звернувся до суду – щоб довести, що у цієї банди нічого, крім ними же придуманих і створених матеріалів, не має. Оскільки в усіх зверненнях Русєв підставляв Анатолія Жукова, то на нього я до суду і подав.

Біляївський районний суді повністю підтвердив мою правоту, і 22 листопада цього року зобов'язав п. Жукова спростувати недостовірну інформацію. Суд вирішив визнати недостовірною та такою, що не відповідаю дійсності, порушує права та свободи, ганьбить честь, гідність та ділову репутацію Роженка Миколи Васильовича інформацію про зайняття браконьєрством Роженко Миколою Васильовичем шляхом письмового спростування вказаного факту на адресу Міністерства екології та природних ресурсів, голови Одеської обласної державної адміністрації.

Сподіваюсь, що більшість моїх колег та друзів мала змогу відслідковувати, яка компанія по дискредитації була організована після призначення мене на посаду директора Нижньодністровського НПП одним із учасників конкурсу на цю посаду, а саме І. Русєвим. Для цього було заздалегідь сформована низка організацій, для яких він є законом.

Працюючи на посаді директора, витрачати час на участь у судах, я не міг собі дозволити, оскільки були більш термінові справи - хоча відверте цькування було очевидним і цинічним. Дуже сподівався, що розумних людей у нашій державі більше, тому із останніх сил намагався не втягуватися в такі брудні справи.

Згодом мені здалося доцільним повернутися до цієї теми, і показати, що ж відбувалося насправді. Першим кроком до цього, звичайно, мав бути позов до суду. Його я зробив виключно, щоб ознайомитися із документами, про які весь час у своїх брудних публікаціях згадували п. Жуков, Русєв та інші особи. Ну, пам’ятаєте ж цю крилату фразу: «Есть много документов».

І ось прийшов час суду. П. Жуков надає на його розгляд купу штучно створених під замовлення роликів та звернень (за своїм підписом) про масштабне браконьєрство, і вважає це документами. Більш того, розповідає про будівництво на території парку, називаючи «Першу Дністровську заводь», «Біляївський УТМР», - абсолютно не розуміючи при цьому, що вони до території парку не входять. Я ні в якому разі не захищаю тих, хто знищує забудовами берегові смуги Дністра та Турунчука. Моя позиція до цього загальновідома. Але ж людина говорить про те, що він моніторить парк та його співробітників, і при цьому не знає меж парку! Що це - умисна брехня чи примітивна тупість?

До речі, брехня цієї команди продовжується і виглядає доволі примітивно. Зокрема, в останньому «посланні народу» п. Жуков пише про те, що під час судового засідання нібито суддя сказав, що знає про Русєва і його діяльність, і що я називав якісь організації. В суді не йшлося про його патрона. Прізвище Русєва декілька разів лунало тільки з вуст самого п. Жукова. Я у своєму виступі говорив взагалі про події, які відбувались, без визначення організацій та прізвищ, - щоб суду було зрозуміло, для чого, власне, весь цей бруд цілий рік лився. Тепер, завдяки п. Жукову, стали відомі і прізвища і організації, які приймали у цьому участь.

Не можу погодитися з твердженням п. Жукова, що я «продержался всего лишь один год…». Хоча сам його термін «продержался», говорить сам за себе. Я дійсно тримався попри щоденні інформаційні атаки на мою адресу та спектаклі, які за словами Жукова «мы выявляли и снимали на видео». Останні слова п. Жуков вимовляв з особливим задоволенням, розуміючи, скільки страждань це може завдати звичайній людині. Та попри усі намагання усунути мене з посади до завершення контракту були марними. Я дійсно протримався і сподіваюсь, що п. Жуков та команда зрештою усвідомлять, що брехнею «реальной справедливости» (термін п. Жукова) не досягають.

Рішення суду для мене є цілком зрозумілим, і на мою думку, справедливим - ним було зобов’язано спростувати недостовірну інформацію, що викладена у листі до ОДА та Мінприроди, і яка вплинула на непродовження мого контракту на посаді директора парку.

Микола Роженко,
директор Нижньодністровского НПП
з 1.12. 2014 р. по 1.12. 2015 р.

Р.S.

Даний матеріал не має ніякого відношення до подій, що відбуваються у Національному природному парку «Тузловські лимани». Кроки керівництва парку, зокрема, його директора І. Русєва, направлені на збереження природи, я підтримував і підтримую.

Р.Р.S.

З діяльністю Миколи Роженка на посаді директора Нижньодністровського НПП можна ознайомитись у звіті:
http://dnisterpark.od.ua/index.php/2015-07-07-19-19-53/113-forum-bilyaivka-27-01-2016

 

 

Добавьте новый комментарий