Внимание! В меню нашего интернет-портала появилась опция «Сетевизор». Если вы нажмете на эту кнопку, сможете смотреть в режиме онлайн программы четырех телеканалов – «NewsOne», «112-ый», «24», «ZIK». Не упускайте эту возможность!


 

Минприроды: совок неистребим

Минприроды: совок неистребим


Как вы думаете, долго ли еще будет продолжаться это издевательство над здравым смыслом и людьми? Долго ли новый экологический министр, который к креслу, которое с легкой руки Гройсмана занял, имеет такое же отношение, как, скажем, я – к защите императорских пингвинов, будет вилять и выкручиваться вместо того, чтобы заставить членов конкурсной комиссии, рассматривающей кандидатуры на замещение постов руководителей национальных природных парков и заповедников задуматься о совести? Вопрос риторический. Ведь для этого в самом господине Семераке, изучение досье которого вызывает единственное желание – схватиться за карман, должна, по выражению И.Бабеля, «квартировать совесть». А на этот счет есть большие сомнения.

Если же вы спросите меня, чем же, на самом деле, объясняются мытарства Николая Роженко и его профессиональных коллег, которых оскорбительно ставят в ряд с профнепригодными лакеями власти, объясню предельно просто. По мнению Минприроды, достойного подразделения коррумпированного Кабмина, загнавшего народ Украины в зияющую нищету, заведовать всякими «вкусными» зонами должны послушные, бессловесные слуги, основная функция которых (точно так же, как было при совке) – обеспечить для власть имущих в случае праздничной необходимости и для поддержания бодрости и боевого духа возможность беспрепятственного браконьерства – массового отлова в запрещенные сезоны рыбы, истребления краснокнижных животных, пожирания на вольной природе шашлычков, которые так к лицу их шалавам.

Напрягитесь и вспомните тот эпизод из прекрасного сериала С. Снежкина «Брежнев» (там роль генсека в последний год его жизни блистательно исполняет С. Шакуров), где престарелый, время от времени теряющий сознание советский Василевс с многозначительной ухмылкой делит добытое на царственной охоте в заповеднике кабанье мясо – это Громыке, это Андропову, а этот кусок – Суслову, ему хорошо питаться надо… Вспомните и получите отчетливую картину дерзких безумств нового, карликового – в сравнении с ушедшими зубрами беззакония – украинского истеблишмента. Однако стоит просуммировать интересы расселяющегося на берегах рек и озер, в приородоохранных зонах чиновничества, депутатской шушеры и олигархата, да бизнес крышуемого ими местного жулья, организующего варварские рыбалки, торгующего круглый год – и в зимнюю спячку, и в нерест – карпами, карасями да щуками, – стоит все это рассмотреть в контексте постреволюционной жизни страны, и, честное слово, оторопь возьмет.

Если вы читали прежние материалы на эту тему, то, наверное, помните, что конкурсы в нашей области еще не завершены. Сегодня по этому поводу высказывается Николай Роженко, который из-за всего того, о чем шла речь выше, никак не может занять причитающуюся ему – от бога – должность, и предлагает вам познакомиться с точкой зрения экологической общественности.

 

Микола Роженко: Обговорення результатів так званих «конкурсів», схоже, після новорічних свят, розпочалось. Ми ще багато будемо говорити про те, яких керівників парків бажає бачити сучасне керівництво Мінприроди. Перш, ніж ознайомити моїх друзів з постом Екологічної групи «Печеніги», хочу сказати наступне.

Два конкурси у 2016 р., у яких я особисто прийняв участь, чітко показали всій Україні, які керівники парків не потрібні міністерству. На сьогодні чітко вималювалась залежність між рівнем знань кандидата та вірогідністю його призначення на посаду. Не думайте тільки, що ця залежність прямо пропорційна. Навпаки, чим більше ви усвідомлюєте проблеми парку, тим дальше від нього вас буде тримати Мінприроди. Можливо, тому, що фахова людина глибоко розуміє наслідки перетворення парків на бізнес-майданчики, займатись цим не буде і в силу свого розуміння негативних наслідків для природи, буде працювати на її збереження. Невже саме це лякає Мінприроди? Дуже схоже, що так.

А теперь – висновок екологічної групи «Печеніги»

 

Нащо Мінприроди «проффесура» в керівництві заповідних установ?

Це питання риторичне.

Мінприроди пишається, що керівники її установ призначаються на відкритих конкурсах «прозоро і демократично». Щодо прозорості нічого не скажеш – співбесіду кадрової комісії із кандидатом на посаду кожний бажаючий може подивитися і on-line, і в запису

А ось демократичності на цих конкурсах і близько нема.

Звідки така впевненість? Через те, що рішення конкурсної комісії нелогічні і приймаються за лаштунками, на непублічних засіданнях, яких в ютубах не подивишся. Тому й виникає питання, хто приймає їх в дійсності – комісія чи хтось за неї.

Дуже яскраво це ілюструють два останніх конкурси – із призначення директорів національного парку «Тузловські лимани» і Нижньодністровського національного парку та природного заповідника «Горгани».

Перший конкурс – по «Тузловським лиманам» – у Мінприроди явно вдався. Якщо вважати успіхом десятки тисяч переглядів виступу його переможця, колишнього депутата Татарбунарської райради Одеської області Віталія Чакіра, який своєю нездатністю відповісти на жодне з незапланованих запитань викликав у присутніх на співбесіді регіт:

Але це не завадило комісії визнати його переможцем. Відбулося це 7 грудня.

Потім почався скандал: десятки тисяч, що подивилися бекання Чакіра, не стали приховувати своє обурення. 13 грудня в інтерв’ю «Громадському радіо» Остап Семерак заявив, що зробить «все можливе, аби ця людина і такі, як вона, не були призначені на відповідальні посади» (https://hromadskeradio.org/news/2016/12/13/semerak-ya-zroblyu-vse-mozhly...). Ну, дійсно – щоб на чолі національного парку, підпорядкованого Міністерству екології, встала достойна людина, очільнику цього міністерства треба зробити «все можливе»… Не менше.

Напередодні цього інтерв’ю Чакіру стало соромно, і 13-го же грудня від до того бажаного директорства він відмовився (http://menr.gov.ua/about/stuff/povidomlennia/5630-vytiah-z-protokolu-10-...)! – тобто з дистанції зійшов сам, а конкурс по «Тузлівським лиманам» лишився дійсним. І тому тепер директором цієї установи має стати наступний за Чакіром за кількістю балів голова Роздільнянської РДА Одеської області Олег Кураков.

До речі, він, як і Чакір, не знає, що таке екосистема, але на запитання не відповідав не так феєрично - тому, мабуть, і в конкурсі зайняв тільки друге місце…

Отже, незважаючи на всі обурення фахівців і громадськості, керувати «Тузлівськими лиманами» Мінприроди призначає-таки «проффесора». Не вийшло з одним – про запас був інший.

13 грудня в тому ж інтерв’ю «Громадському радіо» Остап Семерак пожалкував, «що багато фахівців не зацікавлені брати участь в конкурсі і працювати в національних парках через невисоку заробітну плату» (тож, треба розуміти, що саме через це в директори ГТузловських лиманів» обирали найгіршого з гірших?). Але насправді мрія міністра здійснилася ще 9 грудня: очолити Нижньодністровський національний парк і заповідник «Горгани» фахівці виказали бажання. На конкурс на директора Нижньодністровського парку подався Микола Роженко – кандидат наук, який півжиття віддав дослідженню дністровських плавнів, брав участь в створенні цього парку, п'ять років пропрацював заступником директора цієї установи, а рік взагалі очолював його. До «Горган» – Василь Кисляк, який очолював цю установу майже 20 років - з самого її створення. І, по великому рахунку, фактично сам її і створив.

Відбулися співбесіди кадрової комісії Мінприроди з М. Роженком

та В. Кисляком

Але вони комісію не задовольнили! Комісія «не змогла визначитися з переможцем», оскільки голоси між кандидатами на посаду розділилися порівну – як по «Горганах» (під час оголошення рішення по цій установі вона в конкурсі йшла після Нижньодністровського – звук в прямій трансляції був відключений –

так і відносно Нижньодністровського парку

І тому комісія з цього приводу вирішила порадитися з Громадською Радою при Мінприроди (окреме питання – чому саме з нею? До ГР входять найкращі фахівці із заповідної справи або найправильніша громадськість?), і вже після консультацій з нею, 12-13 грудня, оголосити своє рішення.

Голова комісії, заступник міністра В. Вакараш заявив, що на такий маневр має право, чим трішечки покривив душею. Мінприродівські кадрові конкурси проводяться згідно «Поряду проведення конкурсного відбору керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів України» (http://www.menr.gov.ua/docs/normakty/nakaz_181_16.pdf). В п. 19 цього Порядку дійсно йдеться, що «Комісія має право прийняти вмотивоване рішення про відхилення всіх пропозицій учасників та про повторне проведення конкурсного відбору», - і «вмотивоване» в даному випадку є визначаючою вимогою. Тому що згідно п. 7, «У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні комісії», – тобто рівний розподіл голосів між членами комісії, на який послався п. Вакараш, ніяк не може бути причиною для перенесення конкурсу. А якщо такий випадок трапився - голоси комісії розділилися між кандидатами порівну, визначення переможця залежало саме від нього, як від голови комісії! Отже, якщо б комісія чітко слідувала Порядку, за яким вона має працювати, ситуації, яка трапилася із Нижньодністровським та «Горганами», просто не могло б виникнути.

Як би там не було, ані 12-го, ані 13 грудня ніякого рішення щодо Нижньодністровського і «Горган» комісія не оголосила (нагадаємо, що скандал навколо «Тузловських лиманів в цей час був в самому розпалі), і що робити з цим конкурсом Мінприроди взагалі не розуміло. В середині грудня комісія стосовно нього розродилася чимось круто-офіційним і абсолютно незрозумілим:

«3.1. Конкурсні пропозиції взяти до уваги.

3.2. Членам Комісії до наступного засідання підготувати пропозиції щодо оцінки конкурсних пропозицій та результатів співбесіди.

3.3. Результати конкурсного відбору об'явити у встановленому нормативно-правовими актами порядку.

Рішення прийнято - одноголосно». (http://www.menr.gov.ua/about/stuff/povidomlennia/5629-vytiahy-z-protokol...)

Міністр в цей час «планував скликати нараду науковців, чиновників та експертів для напрацювання швидкого нового підходу».

Але закінчилося все «нульовим варіантом»: на 26 грудня, за майже двадцять днів з дня проведення конкурсу, комісія дорішалася до:

 «1. Не визначати кандидатів на заміщення вакантних посад керівників Нижньодністровського національного природного парку і природного заповідника «Горгани» для рекомендування до укладання з ними контрактів.

2. Повторно оголосити конкурсний відбір на заміщення вакантних посад керівників Нижньодністровського національного природного парку і природного заповідника «Горгани».

Рішення прийнято - одноголосно». (http://www.menr.gov.ua/about/stuff/povidomlennia/5648-vytiah-z-protokolu...)

Як комісія голосувала щодо призначення «проффесора» директором «Тузловських лиманів» нам невідомо (але більшість голосів Чакір-таки зібрав!), але тепер відомо, що стосовно непризначення фахівців керувати заповідними установами в неї думка одноголосна…

В. Кисляка комісія таким чином прокотила уперше, а М. Роженку це знущання вже знайомо. Серпневий конкурс по Нижньодністровському, в якому він брав участь, нічим не закінчився майже з таким самим формулюванням: «Серед учасників конкурсного відбору на заміщення посади директора Нижньодністровського національного природного парку переможців не визначено. Конкурсний відбір на заміщення посади керівника цієї установи природно-заповідного фонду буде оголошено повторно» (http://www.menr.gov.ua/about/stuff/povidomlennia/5211-pro-rezultaty-prov...)!

Після цих кадрових скандалів Мінприроди почало енергійно доопрацьовувати вимоги до претендентів на керівництво заповідними установами – доопрацьовувати незрозуміло для чого. Адже, якщо призначати керівників за «коридорними домовленостями», і ігнорувати порядок призначення як такий – немає різниці, ігнорувати, старий порядок чи новий? Хай новий навіть і буде самим найкращим!

Сергій Шапаренко

Голова Ради ЕкГ «Печеніги»

КОНТАКТ: тел. (066) 387-46-81, pe4enegy@gmail.com
 
Если Минприроды не одумается, придется запускать петицию о его профессиональной пригодности в социальных сетях.

 

 

Добавьте новый комментарий